Сучасна культивація садово-городніх культур неможлива без залучення додаткового підживлення рослин макро- та мікроелементами. Поживні речовини стимулюють та покращують перебіг ключових вегетативних процесів, впливають на якість та об’єм урожаю. Калійні добрива – це один із найважливіших препаратів, який обов’язково має бути в аптечці городника.

У чому переваги калію та який вплив має цей елемент на розвиток рослин – про це ми і поговоримо у даній статті.

Види калійних добрив

Умовно калійні добрива поділяються на кілька видів, і в основі цього поділу лежить об’єм мінералу у складі продукту. Пропонуємо детальніше роздивитися основні види калійних добрив та визначити їх ключові особливості. 

Калій хлористий

Добриво із високим вмістом калію (близько 60%) та хлору (через що спеціалісти радять використовувати препарат восени). За період зимового сезону хлор випаровується, що робить оброблений ґрунт цілком готовим до посівів. У деяких випадках, за умови достатньої зволоженості ґрунту, добрива можуть вноситися навесні, приблизно за місяць до початку сівби. Рівень вологи має бути таким, аби хлор у складі добрива міг вільно вимитися. 

Калійні добрива бувають двох видів: гранульовані та дрібнозернисті. Перші мають вигляд гранул неправильної форми, колір яких може варіюватися від червоного до сірого відтінку. Дрібнозернисті добрива схожі на кристали, колір яких також може бути червоним, бурим, білим або сірим.

Калійні добрива широко використовуються на всіх типах ґрунтів, окрім солончаків. 

Не рекомендується використання калійного добрива під посіви таких культур як картопля, виноград, льон, тютюн, томати і цитрусові. Це обумовлене високою сприйнятливістю перелічених груп рослин до хлору.

Оптимальний об’єм добрива розраховується індивідуально на основі результатів агрохімічних аналізів. Крім того, до уваги береться інформація про видові особливості культури та запланований аграрієм об’єм врожаю.

Зазвичай калійні добрива використовуються для підживлення городини, плодових дерев та ягід.

Сульфат калію

Добриво, у складі якого калій займає приблизно 50%. Сульфат калію, застосування якого можливе на всіх типах ґрунтів, – це швидкорозчинний препарат. Однією із переваг добрива можна назвати простоту його транспортування та зберігання – речовина не збивається у кам’яні брили.

Сульфат калію рекомендується використовувати разом із фосфатами і азотними добривами. Елементи підсилюють дію одне одного, сприяючи швидкому та повноцінному засвоєнню рослиною поживних речовин.

Сульфат калію підвищує концентрацію цукру та вітамінів у плодах, збільшує об’єми урожаю та підсилює морозостійкість культур. Добриво прекрасно підходить до всіх видів городини, ягід та садовини.

Калімагнезія

Це швидкорозчинне мінеральне добриво, яке прекрасно засвоюється культурами. Калімагнезія, застосування якої досить універсальне, слугує джерелом сірки, магнію та калію. У складі добрива у незначних пропорціях міститься хлор. Концентрація елементу настільки низька, що калімагнезію можна використовувати як підживлення навіть для культур, сприйнятливих до хлору.

Добриво ідеально підходить до всіх типів ґрунтів, що робить його універсальним для сучасних українських аграріїв.

Калійна сіль

Це водорозчинне добриво, що містить у своєму складі хлор. Через це калійну сіль краще вносити в ґрунт восени, аби за період зимового сезону випарувався надлишок хлору. За умови достатнього зволоження посівної ділянки добриво можна вносити навесні. 

Калійна сіль має вигляд дрібного зерня червоного, бурого або сірого кольору і найкраще “працює” у комбінації із фосфорними добривами. Речовина погано зберігається і транспортується – через певний час калійна сіль може утворювати тверді брили, які важко розбити.

Застосування калійних добрив

Важко уявити сучасне рослинництво без використання калійних добрив – їх широко застосовують як при культивації промислових культур, так і в декоративному озелененні прибудинкових територій, у садах та газонах.

Чим корисний калій для рослин?

• поживний елемент оптимізує протікання основних вегетативних процесів в організмі рослини;
• збільшується об’єм врожаю;
• покращуються смакові та ароматичні властивості плодів;
• збільшується термін зберігання врожаю – ягоди, городина і садовина добре транспортуються та довго зберігаються;
• посилюється стійкість рослин до хвороб та несприятливих зовнішніх умов.

Щодо підживлення рослин, то калійні добрива добрерозчинні у воді. Як було зазначено вище, деякі з них мають у своєму складі хлор, але він досить легко та швидко вимивається з ґрунту. Тим не менш, досвідчені аграрії радять не зловживати добривами із високим вмістом хлору, якщо ви культивуєте картоплю, томати, гречку, виноград, цитрусові або тютюн.

Аби мінімізувати негативний вплив калійних добрив із високим вмістом хлору, радимо вносити розчини восени. Підвищена вологість в осінньо-зимовий період будуть сприяти швидкому виведенню цього елементу із верхнього шару ґрунту.

Застосування калійних добрив може проводитися за трьома напрямками:

1. Основне підживлення. Це внесення добрива безпосередньо у ґрунт перед сезонними роботами. Якщо посівну ділянку обробляють добривом восени, то під час оранки калій потрапляє глибоко у землю. Це спрощує процес поглинання поживного елементу кореневою системою рослин.
2. Передпосівне підживлення. Це внесення добрива у лунки або грядочки під час посівної. Гранульовані добрива активізуються при потраплянні вологи. Таким чином кожна окрема рослина має при собі необхідний запас поживних речовин, які будуть задовольняти її потреби в енергії протягом усієї вегетації.
3. Додаткове підживлення. Це внесення добрива за наявності певних признаків дефіциту калію в організмі рослини. Як варіант, додаткове підживлення може бути застосоване як профілактична міра перед критичними моментами вегетації культури – перед цвітінням та плодоношенням.

Використання калійних добрив має на увазі обмежене внесення поживних речовин у ґрунт задля забезпечення повноцінного розвитку культури. Дефіцит калію є настільки ж небезпечним для рослини, як і його надлишок. Радимо звернутися за консультацією до кваліфікованого спеціаліста, аби той допоміг розрахувати оптимальний об’єм добрива для вашої посівної ділянки. 

Які культури можна підживлювати калійними добривами

Калійні добрива можна застосовувати як для польових промислових культур, так і для городини, плодово-ягідних рослин, квітів та хвої.

Живлення пшениці

Калій кочне необхідний зерновим культурам – він сприяє повноцінному розвитку зерна і допомагає у формуванні колосків. Поживний елемент покращує транспорт вуглеводів із вегетативних органів до колоса та живить його.

Калійні добрива бажано доповнювати фосфорними та вносити у ґрунт під час основної обробки посівної ділянки. Поживні елементи прекрасно доповнюють одне одного та пришвидшують процес засвоєння культурою корисних речовин.

Чим корисне калійне підживлення для пшениці:

• покращується опірність рослини до несприятливих погодних умов: надлишкових або низьких температур;
• оптимізується процес фотосинтезу;
• пришвидшується процес синтезу білків та накопичення цукру;
• краще розвиваються вегетативні органи рослини;
• зернові стають менш сприйнятливі до атак шкідників та грибкових уражень.

Отримуючи достатню кількість калію впродовж всього вегетативного розвитку, пшениця демонструє прекрасні показники урожайності.

Живлення цукрового буряка

Калій бере безпосередню участь у збільшенні концентрації цукру у коренеплодах, що є першочерговою метою вирощування буряків. Використання калійних добрив допомагає культурі краще переносити посуху та інші несприятливі кліматичні умови.

Потреба цукрового буряка у підживленні зростає під час активного росту, тому важливо своєчасно внести калійні та фосфорні добрива у ґрунт, аби створити максимально комфортні умови для розвитку культури.

Живлення ріпаку

Оптимальна норма калійного добрива, яке вноситься на посівну ділянку, має розраховуватися індивідуально. В залежності від показників ґрунту та інших факторів: виду культури, яка передувала ріпаку та бажаному об’єму врожаю. Ріпак можна віднести до калієлюбивих рослин, тому бажано вносити достатню кількість підживлення на початку посівного сезону. Тим не менш, деякі аграрії обробляють посівні ділянки восени, що теж має сенс. Традиційно, калійні добрива краще засвоюються у комбінації із фосфорними препаратами, тому зверніть увагу на спеціалізовані комплекси поживних речовин. 

Калій допомагає культурі краще витримувати температурні навантаження; рослина стає менш вразливою до захворювань та шкідників. Підвищується рівень якості врожаю та збільшується його об’єм.

Не зважаючи на безумовні переваги використання калійних добрив у сільському господарстві, радимо із особливою увагою ставитися до процесу їх внесення у ґрунт. 

Живлення кукурудзи та соняшника

Кукурудза і соняшник – це посухостійкі рослини, яким вкрай необхідні калійні добрива, адже саме калій допомагає рослині утримувати вологу у тканинах. Нестача поживного елемента в організмі культур може проявлятися через пожовтіння листів та їх повільне всихання.

Потреба кукурудзи в калії особливо гостро постає у період від появи 5-6 листів до самої фази цвітіння. Щодо соняшника, то рослина потребує додаткового підживлення у моменті формування та дозрівання кошика. 

Живлення овочів та квітів

Рослини відчувають потребу в підживлені у критичні моменти вегетативного розвитку, але ступінь потреби у поживних речовинах може змінюватися в залежності від виду культур. 

• Серед овочів найбільш калієлюбними рослинами вважається капуста, картопля, морква, баштан, томати, перець, баклажани тощо.
• Садовина та ягідні культури, які потребують велику кількість калію, – це яблуня, груша, вишня, малина, слива, чорниця, виноград.
• Не стоять осторонь і квіткові рослини – калій полюбляють калли, гербери, бровалії, антуриуми, гортензії.

Натомість цибуля, салат, полуниця та редиска потребують у півтора рази менше калію, ніж вищеперелічені культури. Через це підживлення цих рослин має свої особливості.

Наслідки дефіциту калію в ґрунті

Калій бере безпосередню участь у протіканні багатьох вегетативних процесів рослин. Тому дефіцит цього поживного елементу може стати причиною погіршення стану садово-городніх культур. 

Основні ознаки

Як своєчасно виявити нестачу калію в ґрунті? 

Спершу розберемося, які процеси в організмі рослини запускає дефіцит калію:

• знижується об’єм вуглеводів, які необхідні культурам для повноцінного розвитку;
• порушується інтенсивність фотосинтезу;
• сповільнюється процес утворення насіння;
• азот перестає брати участь у метаболізмі рослини;
• в тканинах починає накопичуватися аміак, отруюючи організм.

Зовні нестача калію проявляється так: листя рослини стає схожим на гофрований папір, край листа вкривається плямами та всихає.

Коли потрібно вносити калійні добрива

Для початку рекомендуємо аграріям звернутися до вивчення мапи ґрунтів України та зробити аналіз ґрунту на своїй посівній ділянці. В Україні найбіднішим на калійні сполуки прийнято вважати Полісся та лісостеповий регіон. Південні ґрунти мають вищий вміст калію, але це не означає, що культура, яка тут культивується, не потребує додаткового підживлення.

За умови регулярної культивації рослин на одній ділянці, земля поступово бідніє. Калійні (і не тільки) сполуки поступово виносяться із землі, тому фермер має забезпечити належне внесення поживних речовин до збіднілого ґрунту.

Беріть до уваги гранулометричний склад ґрунту на посівній ділянці. Важкі та середні показники означають, що калійні добрива краще вносити восени. За період зимівлі хлор встигне вимитися під впливом численних опадів.

Щодо легких ґрунтів, то на таких ділянках калійні добрива можна вносити і навесні перед посівною.

Додаткове підживлення калієм впродовж вегетативного розвитку культури малоефективне, але не позбавлене свого сенсу. 

Деякі рослинники практикують внесення добрива під час сівби безпосередньо у лунки.

Висновки

Калійні добрива – це важливий елемент сучасного рослинництва. За допомогою цих препаратів можна істотно покращити протікання ключових вегетативних процесів, збільшити якість та об’єм бажаного врожаю.

Але городникам слід пам’ятати про те, що надлишок поживних речовин не менш небезпечний, ніж їх дефіцит. Радимо вносити добрива делікатно та обдумливо, беручи до уваги усі побічні фактори.