Ячмінь – це невибаглива культура, яка за обсягами вирощування посідає четверте місце на світовому ринку зернових. Це ідеальна харчова база для свійських тварин і птахів, сировина для виготовлення борошна та круп. Навіть галузь пивоваріння неможлива без цієї рослини. 

Не дивлячись на свою простоту, технологія вирощування ячменю має певні нюанси, які слід знати фермерові. Наразі TAVA Agro розповість про особливості культивації зернової культури та поділиться секретами прибуткового рослинництва.

Вибір насіння

Усього сучасній світовій агрономії відомо більше двохсот сортів ячменю. Із них близько 180 сортів – це ярий ячмінь, а ось озимого нараховують 74 види. Щодо сортових особливостей культури, то нерідко вітчизняні фермери надають перевагу іноземним сортам, сподіваючись, що ті матимуть більший видовий потенціал. Але це упередження має мало спільного з реальністю.

По-перше, вітчизняні сорти у більшості параметрів не поступаються культурам, ввезеним з-за кордону. 

По-друге, на теренах України доцільніше культивувати місцеві сорти. Адже український ячмінь був виведений селекціонерами з урахуванням локальних природних та кліматичних умов. Селекціонери працюють над створенням культур, які б були максимально толерантними до хвороб та шкідників, поширених у нашій місцевості. Часто іноземні сорти не мають належного імунітету до тих несприятливих умов, які чатують їх в умовах місцевого довкілля.

TAVA Agro радить купляти насіння ячменю тільки у перевірених постачальників, які зарекомендували себе на аграрному ринку. Адже тільки так ви гарантовано отримаєте якісний продукт.

Характеристики сортів зерна, на які фермеру треба звернути увагу:

• Потенціал врожайності. Це дуже умовна категорія оцінки культури, адже дослідження сортового потенціалу проводиться в штучній замкненій екосистемі. В природних умовах на показники врожайності може вплинути безліч сторонніх факторів. Тим не менш, це не відміняє того, що потенціал врожайності – це один із найважливіших показників культури.
• Адаптивність. Зверніть увагу на те, наскільки конкретний сорт відповідає умовам вашого регіону. Більшість орних ділянок на території України знаходяться у зонах ризикованого землеробства, тому надважливо обирати сорти із високим рівнем адаптивності.
• Фотоперіодична чутливість.
• Стійкість до несприятливих кліматичних умов.
• Стійкість до вилягання.
• Толерантність до грибкових уражень.

Це стислий перелік основних характеристик, на які слід звернути під час вибору оптимального для свого господарства сорту ячменя.

Для посіву відбирається тільки високоякісний посівний матеріал: крупне та чисте зерно із процентом схожості не менше 92%.

Типи ячменю

Умовно ячмінь поділяють на кілька типів за трьома параметрами: за ступенем озимості, за типом колоска та за остистістю. Найчастіше дотримуються першої класифікації, а саме –  поділяють сорти за озимістю культури.

Озимі

Це рослини, які сіються восени. Якщо проводити сівбу навесні, то є висока вірогідність того, що ячмінь взагалі не заколоситься у поточному посівному сезоні, або сформує щуплий недорозвинений колосок.

Ячмінь-”дворучка”

Відомий ще як напівозима або перемінна культура. Морфологічно рослина більше схожа на озимий ячмінь, тому при сівбі навесні дає бідний врожай.

Ярі сорти ячменю

Окрема категорія – це ярий ячмінь – рослина, яка висівається у відкритий ґрунт навесні. Ці сорти вважаються найпоширенішими серед українських аграріїв завдяки своїй невибагливості та відмінним показникам врожайності. Культура легко витримує низькі температури та зберігає здатність до вегетації навіть за екстремальних для інших сортів умов.

Строки посіву та норми висіву ячменю

Ячмінь посівний висівають на поля у різні строки. По-перше, до уваги береться тип культури, по-друге – індивідуальні кліматичні та погодні умови в регіоні.

Озимий ячмінь сіють приблизно у той самий час, коли закінчується посівна програма озимої пшениці. В залежності від місцевості, це може відбуватися у відрізку між кінцем вересня та серединою жовтня. Фермери дотримуються такого умовного орієнтиру – до початку снігів озима культура повинна мати десь 5 пагонів.

Аграрії звертають велику увагу на те, яка рослина культивувалася на ділянці, де планується посівна озимини. Не рекомендується сіяти ячмінь після жита або цукрового буряка. А от картопля, бобові або кукурудза вважаються найкращими попередниками для культури.

Ярий ячмінь висівається наприкінці березня. Так само, як і озимі сорти, його не бажано сіяти після цукрових буряків та соняшника, в той час як соя та кукурудза вважаються прекрасними попередниками для яровини. 

А для яких промислових рослин ячмінь може слугувати найкращим попередником? Після ячменю аграрії радять сіяти на полях культури із широким листям. Це ріпак, соя, буряки, олійні та бобові культури, соняшник.

Грамотна сівозміна – це один із факторів, який прямо впливає на продуктивність рослини протягом усього сезону.

Норма висіву культури може відрізнятися в залежності від таких чинників: кліматичних умов регіону, родючості ґрунту. Через це у південних областях норма висіву ячменю нижча, ніж у північних.

Чим підживити ячмінь?

Підіймаючи тему того, як правильно вирощувати ячмінь, не можна оминути тему підживлення культури. Додаткове живлення, багате корисними елементами допоможе максимально розкрити сортовий потенціал рослини.

Не дивлячись на те, що перед нами доволі невибаглива культура, ячмінь дуже гостро реагує на нестачу поживних елементів у ґрунті. Надважливе перше підживлення, адже більшу частину мінералів організм рослини споживає протягом першого місяця вегетативного розвитку.

Внесення мінеральних добрив у землю відбувається кількома етапами:

1. Під час основного обробітку поля.
2. Під час посівної.
3. У різні проміжки розвитку рослини. В залежності від етапу вегетації культура потребує певного коктейлю корисних елементів.

Під час глибокої оранки використовують тверді добрива. Гранульовані препарати добре перемішуються із землею та добре розчиняються, що сприяє їх повноцінному засвоєнню. 

Використання органічних добрив має свої особливості – досвідчені аграрії не радять вносити органіку безпосередньо перед посівною ячменю. Краще використовувати натуральне підживлення попереднього сезону, тобто вносити його за рік до посіву зерна. Справа у тому, що ячмінь краще засвоює органічні добрива, які траси “настоялися” у ґрунті.

Як вже було зазначено, найбільша потреба у добривах виникає у перший місяць вегетації рослин, тому радимо практикувати підживлення під час передпосівної оранки або безпосередньо під час посівної.

Озимий ячмінь

Після зимівлі озимина потребує великої кількості азоту. Задовольнити потреби культури можна за допомогою спеціалізованих азотних добрив. Звертайте увагу на продукцію перевірених виробників, адже врожайність поля залежить від того, яке живлення отримає ґрунт. Умовна норма азоту для поля розраховується індивідуально та залежить від численних чинників: видових потреб рослини, вихідного стану ділянки та виду культури, що вирощувалася тут раніше. TAVA Agro рекомендує провести комплексний аналіз ґрунту, аби виявити поточний стан ділянки. Азотні добрива вносять трьома порціями: в момент весняного обробітку поля; в момент, коли рослина виходить в трубку; на етапі колосіння.

Крім азоту, фермери рекомендують особливу увагу приділити фосфору. Цей елемент особливо необхідний культурі у перші тижні вегетативного розвитку. Він відповідає за формування та розвиток кореневої системи. Фосфорні добрива до того ж збільшують якість та об’єм колосків.

Калій – універсальний елемент, який слугує будівельним матеріалом для вегетативних органів рослини. Він бере безпосередню участь у зміцненні імунітету, допомагає сформувати толерантність рослини до хвороб та несприятливих умов культивації.

Ярий ячмінь

Сорти ярого ячменю відчувають гостру потребу у легкодоступних поживних елементах, тому фермер має своєчасно задовольнити потреби рослини задля отримання багатого врожаю.

На ранніх етапах вегетації ярий ячмінь поглинає велику кількість фосфору, адже цей елемент відповідальний за розвиток кореневої системи. 

В цілому, починаючи з моменту проростання зерна і до стадії цвітіння, культура вбирає майже 90% усього запасу добрив. 

Крім того, ярий ячмінь дуже гостро реагує на показники кислотності – він не переносить кислих ґрунтів.

Удобрення ячменю

Розбираючи питання того, як вирощувати ячмінь, у попередніх пунктах ми зосередили вашу увагу на підживленні посівів групою NPK: азотом, фосфором та калієм. Окрім цих елементів, існує ряд інших компонентів, внесення яких у ґрунт відіграє неабияку роль у культивації промислової рослини.

• Сірка. Стимулює розвиток пагонів. Вноситься разом з основним удобренням під час весняної оранки та використовується у якості підкореневого підживлення протягом усього вегетативного циклу.
• Марганець. Бере активну участь у процесі фотосинтезу, сприяє повноцінному засвоєнню заліза. Необхідний на початку розвитку рослини та до самого моменту цвітіння.
• Мідь. Універсальний елемент, який покращує загальний стан культур, сприяє розвитку толерантності до грибкових та інфекційних хвороб. Мідні добрива формують у зернових стійкість до екстремальних кліматичних умов.
• Бор. Стимулює розвиток кореневої маси, покращує процес цвітіння та дозрівання зерна.
• Залізо. Займає провідну роль у дихальних процесах в організмі рослин.

На основі цієї інформації можна зробити висновок про те, що підживлення ячменю має бути комплексним та всебічним. Неможливо викреслити якийсь елемент із поживного коктейлю, який потребують посіви. Тільки за умови збалансованого та поживного харчування, культура може дати багатий врожай і принести, тим самим, бажаний прибуток.

Досвідчені фермери недарма наголошують на тому, що ячмінь дуже вдячна культура – це невибаглива рослина, яка за мінімального догляду може дати багатий врожай. Головне – пам’ятайте про індивідуальні видові потреби ячменю та задовольняйте їх повною мірою.