Більшість корисних мікроелементів надходить у рослину через ґрунт. Згодом їх кількість скорочується, а отже, і розвиток рослин сповільнюється. З цієї причини використовують підживлення.

Як зробити це правильно, щоб не зашкодити посадкам, – розповідаємо у нашій статті!

Види: від органіки до бактерій

Залежно від складу та походження основних компонентів добрива поділяються на органічні, мінеральні, органомінеральні, бактеріальні та стимулятори росту.

Органічні

Органічні мають природне походження, а сировиною для них може виступати солома, компост, гній, пташиний послід та інші відходи життєдіяльності тварин та рослин. Такі добавки покращують фізико-хімічний склад та структуру ґрунту, збагачують його мікроелементами, а при розкладанні виділяють вуглекислоту, яка насичує землю та повітря.

Найбільш популярні такі типи:

• гній – сприяє збільшенню кількості гумусу в ґрунті, є добрим джерелом азоту та калію. Найбільш цінним вважається кінський гній, іноді до нього додають свинячий або гній великої рогатої худоби. Таке добриво добре підходить для вирощування сільськогосподарських культур, але застосовувати його потрібно обережно. По-перше, якщо з ним переборщити, у ґрунті може виявитися надлишок мікроелементів. По-друге, він може обпекти кореневу систему. Щоб знизити ризики, на основі гною готують підгодівлі-настої. Часто гній використовують разом із соломою;

• пташиний послід — містить велику кількість фосфору, азоту, калію, магнію та кальцію, сприяє утворенню гумусу у ґрунті. Покращує процес фотосинтезу, підвищує врожай на 20–30% та зменшує термін дозрівання, протистоїть появі грибків та цвілі;

• компост – робиться з рослин і землі, що віджили. Він затримує вологу у ґрунті, наповнює його мікроелементами: азотом, залізом, кальцієм, калієм, фосфором. Хороший компост має розсипчасту структуру, тому його зручно додавати у ґрунт;

• торф – також видобувається з рослин, які розкладаються в умовах сильної вологості та нестачі кисню. Торф буває низинним та верховим. Низинний відрізняється високою кислотністю та невеликим вмістом калію. Тому його частіше використовують у складі компосту, а не як самостійний засіб. Верховий торф, навпаки, має невелику кислотність і містить багато азоту і калію. Верховий торф часто використовують як мульчу;

• зола містить мікроелементи, які легко вбираються рослинами. Її використовують для підживлення під час посадки, додаючи в лунки.

Цікаво знати: гумус – це найродючіша верхня частина ґрунту, одержувана в процесі розкладання залишків рослин і тварин.

Мінеральні та органомінеральні

Мінеральні (неорганічні) – добавки, що містять комплекс необхідних для зростання та розвитку рослин елементів неорганічного походження. З таких підживлень корисні речовини надходять у рослини безпосередньо і легко засвоюються. При правильному внесенні «мінералки» рослини активно зростатимуть і цвістимуть, принесуть добрий, рясний урожай. Але з такими підживленнями потрібно бути обережним: при їх надлишку рослина може захворіти та загинути.

Залежно від вмісту мікроелементів виділяють такі типи:

• азотний – необхідний для зростання зеленої частини рослин. Якщо азоту в ґрунті недостатньо, рослини розвиваються повільно, їхнє листя жовтіє і опадає раніше часу. При внесенні цієї категорії речовин потрібно суворо дотримуватися дозування. Якщо додати їх занадто багато, активно ростиме зелена частина рослин на шкоду плодам, а в самих плодах накопичаться небезпечні для людини нітрати;

• калійний – необхідний для формування бутонів і квіток, розвитку кореневої системи. Калій допомагає рослинам утримувати вологу в листі та стеблах, а також посилює їх імунітет до грибкових захворювань та шкідників. Навесні калійними складами обробляють ґрунт для посадки ягідних культур;

• фосфорний – містить близько 20% фосфорного ангідриду. Фосфор необхідний для рослин протягом усього життєвого циклу: він посилює ріст кореневої системи, покращує формування нирок, квітів та плодів. Особливо сильно фосфор потрібен овочевим та злаковим культурам.

Суміші, що містять кілька необхідних мінеральних елементів, називають комплексними. Також існують підживлення на основі органіки із вмістом неорганічних хімелементів, які називаються органомінеральними. Виробляються як гранул і, на відміну від інших складів, відразу потрапляють у кореневу систему, а чи не розсіюються землі.

Бактеріальні

Бактеріальні — найнешкідливіший і найбезпечніший вид, в якому немає жодних поживних речовин, але є бактерії, що покращують біохімічні процеси в ґрунті. Завдяки цьому підвищується якість живлення рослин. По-науковому бактеріальні добрива називають мікробіологічними інокулянтами. Їх ділять на 4 групи:

• фітостимулятори (стимулятори зростання) – це на

• Найбільш популярний тип, який, потрапляючи в рослину, синтезує вироблення активаторів росту (фітогормонів). З таким підживленням зелена маса та коренева система рослин розвиваються і ростуть швидше;

• біологічні – містять у своєму складі бульбочкові бактерії. Вони допомагають рослинам краще засвоювати сполуки магнію, заліза, цинку, кальцію та фосфору;

• засоби захисту – добавки, які містять мікроорганізми з антагоністичними властивостями. Це бактерії, які повністю пригнічують або уповільнюють зростання інших мікроорганізмів, що шкодять рослині. Засоби захисту є максимально ефективними для зернових культур;

• мікоризні – містять у своєму складі гриби, в основі яких – розгалужена мережа ниток, що називається міцелієм. Ця добавка збільшує поглинаючу площу кореневої системи, завдяки чому рослина активніша і в більшій кількості отримує воду та поживні речовини.

Лайфхак: бактеріальні засоби варто купувати виключно на один сезон, тому що вони не витримують тривалого зберігання.

Форма випуску

Щоб вносити добрива для рослин з максимальною користю та ефективністю було зручно, зверніть увагу на форму випуску: тверду або рідку. Крім того, одні підгодівлі відразу готові до використання, інші вимагають додаткових маніпуляцій. Тверді бувають у вигляді:

• гранул – частки розміром понад 1 мм, зазвичай 1-6 мм;

• порошку – розмір часток не перевищує 1 мм;

• кристалів – частинок розміром 0,5-1 мм.

У такому вигляді підживлення можуть вноситися відразу в землю на глибину приблизно 20 см, щоб коріння рослин могло мати до них доступ. Деякі з них (найчастіше це порошки) розлучаються у воді і називаються розчинними.

Плюс твердих добрив у тому, що вони мають довгостроковий ефект, мінус — висока в порівнянні з рідкими ціна. Використовують їх найчастіше для підживлення садів.

Також до твердих підживлень можна віднести речовини у вигляді паличок та свічок. Вони закопуються біля коріння рослини і поступово розчиняються при поливі водою. Їхній мінус у тому, що поширення корисних елементів відбувається нерівномірно.

Рідкі добрива бувають у вигляді:

• аерозолю, який розпорошується на зелену масу рослин;

• готової рідини, яку відразу можна вносити у ґрунт;

• концентрату, кілька порцій якого розчиняються у кількох літрах води.

Рідкі добавки дешевші, ніж тверді. Вони легко та швидко засвоюються, тому вносити їх потрібно частіше. Рідкі підживлення найчастіше використовують для овочевих культур та кімнатних рослин.

Лайфхак: якщо після зберігання ваш засіб лежав, перед використанням пропустіть його через сито.

Нюанси: пора року, спосіб впливу та інше

При виборі добрив потрібно враховувати такі нюанси, як спосіб впливу, час підживлення, мета внесення та вид культури, що потребує підживлення.

За способом впливу добрива бувають:

• прямими – містять необхідні рослинам поживні речовини. До них відносяться майже всі мінеральні та органічні склади;

• непрямими – змінюють структуру ґрунту, покращуючи його властивості. Як приклад – бактеріальні засоби.

Ґрунт збагачують у різну пору року:

• навесні – для активного зростання однорічних та пробудження багаторічних культур. Найчастіше вносять азотні та фосфорні мінеральні добрива, компост, тобто. удобрюють ґрунт із підвищеною вологістю;

• восени – для захисту рослин від шкідників та холоду. Зазвичай, вносять фосфор, калій, гній і пташиний послід, тобто. збагачують посушливий ґрунт.

Залежно від мети внесення добрив вони бувають універсальними та спеціальними. Універсальні підходять для будь-яких рослин та містять комплекс необхідних для активного росту та розвитку рослин елементів.

Спеціальні переслідують певні цілі чи призначені для певних культур. Залежно від необхідного ефекту вони можуть активувати перехід до цвітіння, захистити від шкідників та захворювань, підвищувати імунітет, допомагати рослинам зимувати та справлятися з перепадом температур, запобігати пожовтуванню листя та забезпечувати їм зелений колір, перешкоджати розповсюдженню моху, бур’янів, знижувати кислотність ґрунту, стимулювати зростання та фотосинтез, покращувати смакові якості плодів, зміцнювати кореневу систему тощо.

Висновки

Отже, щоб вибрати «ідеальні добрива», потрібно:

1. Визначитись з видом. Органічні – натуральні та екологічні, мають природне походження. Вони збагачують ґрунт корисними мікроелементами, покращують його структуру. Найбільш популярна органіка – гній, пташиний послід, компост, торф та зола. Мінеральні – хімічні добавки, що містять елементи неорганічного походження. Бувають азотними, фосфорними та калійними. Якщо їх складі кілька основних елементів, це комплексні склади. Органомінеральні – мають органічну основу та збагачені елементами неорганіки. Бактеріальні – не містять мікроелементів, але мають бактерії, які покращують якість ґрунту, захищають рослини від хвороб.

2. Звернути увагу на форму випуску. Може бути твердою або рідкою. До твердих відносяться гранульовані, порошкоподібні, кристалічні добавки та добрива у вигляді паличок та свічок. Деякі порошки розчиняються у воді перед внесенням. Тверді підживлення мають довгостроковий ефект, але коштують дорожче за рідкі. Рідкі можуть бути представлені у вигляді готової до застосування рідини, концентрату, призначеного для розчинення в декількох літрах води, та аерозолю, який розпорошується на зелену частину рослин.

3. Пам’ятати про нюанси. Спосіб впливу добрив може бути прямим та непрямим. Добавки з прямим впливом містять необхідні живильні елементи, а склади з непрямим покращують ґрунт. Вносити підживлення можна навесні та восени. Навесні вносять азотні та фосфорні, восени – калійні та фосфорні. Добрива можуть бути універсальними, придатними для будь-яких рослин, і спеціальними для певних культур або досягнення конкретних цілей.

Тепер ви знаєте все, щоб купити хороше добрива для рослин. Вигідних покупок та великого врожаю!